Особливості соціальної відповідальності майбутніх психологів у контексті їхньої ціннісно-смислової сфери.

Секція. 3. Підготовка психологів до забезпечення психологічного здоров’я персоналу організації в умовах війни

Несправа М. В.
доктор філософських наук,
професор кафедри психології
Комунального закладу вищої освіти
«Дніпровська академія неперервної освіти»
Дніпропетровської обласної ради
м. Дніпро, Україна

Ціннісно-смислова сфера особистості, яка тривало перебуває в умовах війни, тероризму, конфліктів, насильства, масового переміщення, експлуатації, спалахів хвороб, стихійних лих зазнає переоцінки, глибинних змін, трансформацій. Життя людей у невизначеності та нестабільності дуже гостро впливає на вектор сформованих цінностей, ціннісних орієнтацій, соціальної відповідальності, ускладнює умови для їх психічного здоров’я та психосоціального благополуччя. Зазираючи в очі смерті, стражданням, відчаю багато людей нерідко втрачають сенс життя.

Запропоновані В. Франклом логотерапія та екзистенційний аналіз нині набувають особливої актуальності. Як зазначає В. Франкл, логотерапія вчить, що є три основних шляхи знаходження сенсу життя. Перший – творча робота або вчинки. Другий – досвідчення чогось або ж зустріч із кимось; іншими словами, сенс можна знайти не тільки в роботі, але й у коханні. Третій – повстання проти себе, переростання себе, обернення особистої трагедії на тріумф [4]. Проте, у кожному із вказаних способів сенс може бути знайдений за допомогою цінностей – цінностей творчості, цінності переживання, цінності відношення.

Слід зазначити, що на здатність людини справлятися з екстремальними труднощами, несприятливим досвідом, адаптуватися до життєвих змін впливає система її цінностей, їх реалізація, яка закладає фундамент цінності особи, перспективного розвитку особистості, соціальної відповідальності, створює певну систему координат для майбутніх викликів, виборів, прагнень, мотивації, світосприйняття. Розкриттю ключових особливостей соціальної відповідальності майбутніх психологів у контексті їхньої ціннісно-смислової сфери і стане за мету даної доповіді.

На думку В. Франкла, коли життя залишається змістовним за будь-яких умов, навіть найжалюгідніших, то так само цінність кожної особи залишається з нею, тому що базується на цінностях, котрі він або вона реалізували в минулому, і не залежать від корисності, яку він або вона мають (або й ні) у теперішньому [4]. Нинішнє суспільство ставить перед молодими майбутніми психологами запит на досягнення, успіх, щастя, орієнтує функціонування людини на благо суспільства, підкреслює цінність індивідуума лише в його корисності. Але простежується фактичне ігнорування цінності в сенсі гідності. В. Франкл звертає нашу увагу на неповносправних людей, які втрачають соціальну корисність унаслідок похилого віку, невиліковних хвороб, душевних захворювань, тощо. Як їм зберегти цінність особи у сенсі гідності, у протистоянні нігілізму, беззмістовності, цинізму?

Постає важливість підтримки людяності, збереження вірності основним переконанням і принципам життєвої філософії, притаманними логотерапії, дотримання логотерапевтами навчальних та ліцензійних вимог. В. Франкл виступає за повернення гуманізму психотерапії, передачі логотерапії у спадок «незалежним і винахідливим, інноваційним і креативним душам».

Дуже влучно Е. Лукас підкреслила цю думку зазначаючи, що протягом усієї історії психотерапії не існувало такої позбавленої догматизму школи, як логотерапія.

Одне з основних правил логотерапевтичної діяльності, як вважає Е. Лукас, є потрібність запропонувати допомогу, але не забирати відповідальність. Нажаль, нерідко в терапії буває по-іншому, а саме: або пацієнтові пропонують дуже мало допомоги, тому що терапевт/психолог працює строго нон-директивно або наче зводить суцільну стіну, не роблячи жодних коментарів, або у пацієнта забирають занадто багато відповідальності, пов’язуючи всі його труднощі з внутрішніми та зовнішніми конфліктами, які провокували інші люди, і це ставить на ньому тавро безпорадної жертви. У логотерапії пацієнту пропонують конкретну допомогу, але відповідальність залишається його [2].

Соціальна відповідальність – це усвідомлення суб’єктами єдності соціального простору, свідоме виконання своїх обов’язків перед суспільством, людьми.

І. Ялом, розглядаючи питання відповідальності, як екзистенційної проблеми стверджує, що відповідальність означає авторство. Усвідомлювати відповідальність означає усвідомлювати творіння самим собою свого «я», своєї долі, своїх життєвих неприємностей, своїх почуттів, а також своїх страждань, якщо вони мають місце. Маючи багато відтінків значень важливою характеристикою відповідальності є пояснення існування на самому глибокому рівні [5].

Соціальна відповідальність заохочує майбутніх психологів займати активну життєву позицію, брати відповідальність за вплив своєї діяльності на людей, навколишнє середовище, враховуючи інтереси суспільства, розкривати у повноті власний потенціал, формувати громадянську зрілість, ідентичність, моральність. Як відповідальні учасники соціальних відносин вони мають сприяти життєстійкості, благополуччю, розвитку окремих осіб, сімей та громад, дотримуватися норм соціальної етики, здійснювати психосоціальну підтримку соціально вразливих груп населення, піклуючись про їх здоров’я (духовне, фізичне, інтелектуальне, соціальне, моральне та ін.), власну резильєнтність.

Під час з інтерв’ю «Сенс твого життя» О. Баттіані наголошує, що ми всі унікальні і потрібні цьому світу, світ без кожного з нас буде іншим, кожна людина важлива. Також, унікальними є слабкості людини, її біографічні дані, та інше. Звичайно, людина знає (а може, навпаки не знає), де вона проявить себе найкращим чином, кому вона може допомогти, тощо. Щодо сильних сторін, вони теж унікальні у кожної людини. І до того ж, кожен новий день – це новий шматочок життя, що не повторюється. Тому і ситуація унікальна, і людина унікальна, і сенс унікальний [1].

У свою чергу ціннісно-смислова сфера особистості формується протягом усього життя. В умовах війни ця динамічна система закономірно зазнала змін, переоцінки, трансформацій цінностей, тому що перед психологами постали нові ролі, життєві та соціальні виклики, які змусили віднаходити сенси, ставити нові цілі, здійснювати кроки для відновлення, посилення стійкості, підтримки благополуччя дітей та сімей, забезпечення гідності та добробуту членів громади. Це переосмислення, розуміння, пріоритетність, переорієнтування дають можливість здійснити внутрішні перебудови особистості, організувати всю систему цінностей відповідно до викликів часу, до надзвичайних ситуацій, віднайти своє покликання, сенси життєдіяльності, підвищити соціальну відповідальність.

Розглянувши характерні особливості змін, яких зазнає ціннісно-смислова сфера майбутніх психологів під впливом кризових ситуацій, важливо наголосити, що мають місце також внутрішні конфлікти, перебудови внутрішнього світу, інтерпретації досвіду, розуміння існування.

На думку Р. Мей, саме за допомогою взаємодії в процесі психотерапії ми отримуємо таку інформацію і досягаємо такого розуміння людського буття, якого неможливо було досягти будь-яким іншим шляхом; нікому не відкриються глибинні рівні його сутності, що приховують його страхи та надії, інакше як через хворобливий процес дослідження його конфліктів, завдяки якому він має надію на подолання бар’єрів та полегшення страждань [3].

Отже, основне завдання налаштувати фокус уваги майбутніх психологів у кризовій ситуації на відповідальність перед собою, щодо власного зцілення, відновлення, резильєнтності, формування та розвитку індивідуальної та колективної стійкості, підтримки імпульсу до навчання, професійного зростання, розширення кола відновлювальних стратегій, здоров’язбережувальних технологій. Ці кроки закладають основи відновлення смислової структури особистості, підвищення соціальної відповідальності особистості, ідентифікації, самореалізації, знаходження сенсу свого буття на шляху до особистісного, духовного зростання, відкриття свого трансформованого внутрішнього світу.

Перспективи подальших досліджень пов’язані із ціннісно-смисловою сферою у людей, що пережили травмуючи події та їх відновленням, що є актуальним для нашого регіону.

Список використаних джерел

1.  Баттіані О. Сенс твого життя (інтерв’ю). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://krasnov.tv/aleksandr-battiani
2. Лукас Е. Підручник логотерапії. Уявлення про людину і методи. Серія «Логотерапія та екзистенційний аналіз». / Е. Лукас. – М.: Когито-Центр, 2020. – 256 с.
3. Мей Р. Екзистенційна психологія. Пер. М.Занадворова, Ю.Овчиннікової. / Р. Мей. – М.: Апрель Пресс & ЭКСМО-Пресс, 2001. Термінологічна правка В. Данченко – К.: PSYLIB, 2005. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://psylib.org.ua/books/meyro04/index.htm
4. Франкл В. Людина у пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі. / В. Франкл. – Х.: КСД, 2022. – 160 с.
5. Ялом І. Екзистенційна психотерапія / Пер. з англ. Т.С. Драбкіної. / І. Ялом. – М.: Незалежна фірма «Клас», 1999. – 576 с. – (Бібліотека психології та психотерапії).